Місце групових зустрічей - пташина кімната

ПТАШИНА КІМНАТА

Ви входите в затишний куточок саду, який тут називають Пташиною кімнатою. Це простір для тихих зустрічей і спостережень — оточений кущами з усіх боків, відкритий лише з боку входу. Тут завжди трохи прохолодніше і тихіше, ніж у решті саду.

Одразу праворуч від входу росте дерево — на ньому закріплена шпаківня. Навесні і влітку саме звідси лунають голоси птахів, які оселяються в саду.

Прямо перед вами — купальня для птахів. Це велика мідна тарілка, встановлена між двох масивних каменів. У ній завжди є вода. Мідь з часом набуває теплого зеленувато-коричневого відтінку, а каміння вкрите мохом — разом вони виглядають так, ніби існували тут завжди. У теплу пору тут можна почути, як птахи плескаються у воді та стряхують краплі з крил.

Ліворуч від входу, в глибині кімнати, в затінку стоїть лавочка. Це найтихіше місце цього куточка — добре сховане від сонця і від погляду ззовні.

Кімнату оточують кущі, кожен з яких має свій характер і свій час. Найпомітніша — гортензія дуболиста. Вона виростає до півтора-двох метрів і має велике листя з глибокими вирізами, схоже на дубове. Влітку вона відкриває великі конусоподібні суцвіття кремово-білого кольору — до тридцяти сантиметрів завдовжки. З часом вони рожевіють, потім набувають бронзово-коричневого відтінку і залишаються на кущі аж до зими. Восени листя гортензії забарвлюється у насичений пурпурно-червоний колір, а її кора відшаровується смужками — це особлива краса, яку варто торкнутися рукою.

Бузина чорна Ауреа росте поруч і одразу впадає в очі — її листя яскраво-жовто-золотистого кольору, особливо насичене навесні і на початку літа. В червні вона вкривається великими плоскими суцвіттями кремово-білого кольору з медово-мускатним ароматом. Восени дозрівають чорно-фіолетові грона ягід — дрібних, блискучих, важких від соку.

Ліщина велика Пурпуреа — один з найпомітніших кущів кімнати. Її великі округлі листки з самої весни і до глибокої осені тримають насичений темно-пурпурний колір — майже шоколадний у тіні і теплий бордовий на сонці. Восени вона розкриває довгі сережки — тонкі, звисаючі, жовтуваті.

Бруслина крилата Euonymus alatus весь сезон тримається скромно — темно-зелений, непомітний. Але з приходом жовтня вона перетворюється: листя забарвлюється в яскравий малиново-червоний колір, майже вогняний. Це одна з найяскравіших осінніх рослин усього саду. На її гілках є характерні пробкові ребра-крильця — якщо провести пальцем по гілці, відчуєте їхній рельєф.

Тис ягідний Репанденс розстеляється низько, не вище сорока-п'ятдесяти сантиметрів, але широко. Його темно-зелене голчасте листя не змінює кольору цілий рік — навіть під снігом. Восени на жіночих рослинах дозрівають яскраво-червоні ягоди з м'якою соковитою оболонкою.